09.11.2014 21:08
для всіх
429
    
  8 | 9  
 © Світлана Холодна

Хтось...

з рубрики / циклу «Війна»

Не помагай, бо то не твоя справа, 

Не твій Народ і не твоя війна…

Сини то не твої конають в ранах, 

За те, що Україна в них одна...

Ховайся, твоя хата скраю, 

Живи лиш тим, що хороше тобі.

Від сліз чужих відмахуйся:-‘’ Не чув, не знаю’’, 

Хай інші гинуть в боротьбі.

Хай ‘’хтось’’ здоров’я покладе, щоб ти міг жити, 

Ти не звертай уваги, то ж далеко десь гримить.

Та пам’ятай- поки ти каву будеш пити, 

‘’Хтось’’ землю буде боронить!

Цей ‘’хтось’’ для тебе безіменний, 

Ти не цікавишся його буттям.

(Живеш і робиш вигляд: ‘’ти не знаєш, 

що ради тебе ризикує він життям’’…)

Заплющуй очі, совість заховай подалі, 

Живи неначе добре все.

Та пам’ятай, війна захопить нові далі…

Й колись ​до тебе чорну звістку принесе.

Ти станеш ‘’хтось’’ для більшості народу, 

Відчуєш сам байдужість звідусіль, 

А поки віддаватимеш життя за волю і свободу.

‘’Хтось’’ каву п’є і очі закриває на твій біль...

Допоможи, бо це й твоя війна...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.12.2022 13:38  Миша => © 

Гарно вірш

 17.11.2014 01:08  Олег Буць => © 

Та якби лише та війна в нас була, котра на сході, то ще Бог з ним, якось би справились. А то ж...
Десь у мене був текст до пісні "Невоєнний вальс", може і тут викладений - вже і не пам"ятаю. То там у приспіві таке:
Невійна, невійна, і нема в тім туги –
Хату скраю твою зайняли невраги.
Невороже кіно – в кожнім вікні,
Неворожі тобі – всюди пісні.
От що страшно! Хотів би я побачити, що було би з тими десь у Москві чи Сиктивкарі в 41-му, якби з їх вікна на всю вулицю звучало хвацьке "Дойче-зольдатен-унде-офіцірен"
А в нас - нормально! І все взаємозв"язане: і те, що звучить з кожного вікна - і так багато байдужих.

 08.11.2014 23:40  Панін Олександр Мико... => © 

Вірш гарний, але може рядок - ризикувати життям - варто було б замінити на - віддавати життя, чи щось подібне, більш небезпечне?

 07.11.2014 09:14  Тетяна Белімова => © 

Абсолютно! Згодна з тобою. На жаль, майже повсякчас натикаєшся на бал під час чуми.