Як дзвоню до дочки
Як дзвоню до дочки, то питаю,
Як росте мій маленький онук,
На серйозні новини чекаю,
Як цей світ йде малому до рук.
Як характер формується змалку,
Наполегливість та доброта
І як розум проходить закалку
Та щоденно мужніє й зроста.
Щоб щасливо на світі пожити
Треба вчитись багато уміть,
І природу як матір любити
Та достойно невдачі стерпіть.
Пощастить хай онуку у всьому,
Що в житті він захоче зробить,
Щоб приємно було і самому
Як добро він комусь сотворить.
м. Київ, 22.12.01.
