03.01.2017 12:50
for all
62 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Георгій Грищенко

Людство

Війни, вбивства, ворожнеча, 

Людство чинить це віками, 

Не розумна мов малеча, 

Що загралася вогнями.


І пожежа розгорілась, 

Почалися війни всюди, 

Толерантність де й поділась, 

І людей вбивають люди.


І знайшлася і причина, 

Не так думають і вірять, 

Тож вбивають батька й сина, 

Щоб під себе усіх мірять.


І це роблять ради миру, 

Ради злагоди й єднання, 

І цю думку, може й щиру, 

Перетворюють в страждання.


Думка й віра в усіх різна, 

Так було і буде завше, 

Зброя всяка і залізна

Не зруйнує рідне, наше.



м. Київ, 02.01.17.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.01.2017 08:22  © ... => Тетяна Чорновіл 

Тетяночко! Щиро вдячний за відвідини та приємні слова. 

 04.01.2017 08:20  © ... => Серго Сокольник 

Так. Але культурний розвиток мусить привести до послаблення і поступового зникнення агресії та ненависті до інших людей. Та на жаль не зникає повністю. То, мабуть, тваринний інстинкт. 

 04.01.2017 02:42  Серго Сокольник => © 

Що ж. Історія людства свідчить ЩО ЛЮДСТВО І НЕ МОГЛО БУТИ ІНШИМ, Георгію 

 04.01.2017 00:47  Тетяна Чорновіл => © 

І я вірю, що не зруйнує! Чудовий вірш!