Не про яблуньку
Яблучка від яблуньки
Недалеко падають.
І моє, напевно,
Десь близенько впало.
Кожен рід свою тримає
Непорушну заповідь –
Ту, що Альфа і Омега.
Ту, що є начало.
А буває яблуньки
У сварках нескорені:
В кого кращі пуп’янки,
В кого глибші корені.
В кого цвіт рожевіший
Та кора блискучіша.
І шмагають вітами
Раз у раз болючіше.
Та в бою запеклому
Дощ примирить сторони,
Сонця ніжні промені
Всіх обіймуть порівну.
