Над прірвою брехні
Стою як у вигнанні
Що видно з-за межі?
Там чути завивання
Скував безмежний страх
Що буде далі? Спокій?
Навіщо бачу крах
Майбутнього глибоко?
Чому тоді болить
Душа, що мрій хотіла?
Кому небес блакить
Дарує легкі крила?
Десь є веселий сміх
Десь радість оселилась
Чому на мій поріг
Самотність приблудилась?
