, , Борітеся, поборите."
То був аркуш паперу в кишені з словами
Вірменською завжди читав,, Отче, Наш``
Ти єдиний синок у вірменської мами
Та сталося так, на Майдані-ти наш.
Вірменське коріння, патріот України
Молитву Шевченка читав ти один
Хрещатик димів, всюди були руїни
Та в душі ти казав:, , України я син.’’
Невже зло сильніше?, , Та ні, мої браття
За вас правда і слава, і воля свята’’
Саме так говорив ти, палали багаття
Я за тебе сьогодні, земля золота.
Я за тебе…О, Боже! Свинцевий картеч
Ще біг, та склонився хлопчина
Хотілося жити, та все всупереч
Куди ж ти, Сергію? Та ти ще дитина.
Та ні, моя мамо, я все зрозумів
Цей бій, що відбувся-нерівний
Браття, пробачте, що я не зумів
Захистити сьогодні дім рідний.
Бувайте!Бувай, українська родино
Я вже ангелом став, та чомусь тут не так
Я боротись хотів, щоб жила Україна
Та не стримав сьогодні бандитських атак.
На могилу до тебе ми прийдемо, синочку
Вкладемо у рамку,, ОТЧЕ НАШ``-аркуш твій
Одягнемо із батьком вишивану сорочку
Ти чекай, сину, чуєш, у хатині святій.
На могилу прийду, молитимусь Богу
Молитимусь просто за тебе, за мир
Молитимусь, сину, за вкраїнську дорогу
За все відповість мижегірський той чмир.
Ну все, моя мамо, я з небес поглядаю
Боронити вас буду, як завжди робив
Пробачте мені, що я всіх покидаю
Вас любив над усе, та країною жив.
Присвячується Сергію Нігояну, 20років,
с.Березнуватівка, Дніпропетровська обл.
13.02.2016р.