Про героїв

Хто згинув у бою кривавім, Хто землю рідну боронив, Той в пам’яті людської Слави, Найвищі сход...

Серце тепле країни млосно ниє від ран, все ж, тремке і неспинне, вічне Серце – Майдан. Гнівний, мужній, незламний, весь в серпанку димів, ...

Не кожному умерти, як герою, Судилося в нерівному бою Під скрегіт куль в бадиллі сухостою Чи навесні в зеленому гаю.

Героями не народжуються, Героями помирають! У гарі і копоті воїни, Свободу лиш вибирають. Герої не...

А я не хотіла тебе відпускати, Хоча так пишалась, що я твоя мати, Хоча добре знала, що пра...

Вітер троянду так легко зламав, Хоч та і мала шипи.Ніжний, маленький бутон...З болем підняв його ти...

Настав такий гіркий час, коли поетів-дисидентів, котрих нищила радянська система, нищать вдруге - байдужістю пересічних, для котрих поняття "СУМЛІННЯ" - ніщо.

Фільм геніального Рідлі Скота "Гладіатор" справив на мене таке сильне враження, що я, походивши кілька днів повністю приголомшеним, виштовхнув з себе цей вірш.

Біль та жалоба сьогодні панують в серці кожного свідомого українця та всіх тих, кому щиро не байдужа доля України - пішов у ВІЧНІСТЬ командир батальйону "Аратта...

Я бачив зранку в море вийшли три кораблі через прибій.

Присвята Ковшарю Дмитру, який загинув у зоні АТО 4 липня 2015 року Вітри сховалися… Ридають біля хати.

Коган Андрій Ігорович 26. 04. 1984 — 26. 06. 2014 Як літо плаче… все за тобою… Ридає сонце десь за горою.

95. Д’яков Михайло Олегович 17.06.1968 – 14.06.2014 Як це несправедливо і жорстоко, — В самому розквіті обірване життя. Палахкотіло небо чорнооке. Невід...

На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих…

Учитель мій! Як ми тебе любили, як слухали тебе в полоні юних мрій! У пам’яті моїй тримає років сила твій тихий карий зір і кашель твій сухий.

Не знаєш гасла — боронись! Освячений держу я спис. Я попіл бороню батьків, героїв славу, честь борців.

Шкільний твір на тему: Герої 21 століття – хто вони? Сучасні героїзм та самопожертва.

Зима опівночі так лагідно-гірка, коли вогонь вкривається золою.

20 грудня 2018 року Сліпак Василь Ярославович мав би святкувати свій сорок четвертий день народження

Схилилась в жалобі Вкраїна, Донбас в вогні, бандит не спить, Поглянь!В Пісках одна руїна, Сам Бог його буде судить.

167 Ващеня Іван Петрович 06. 02.1975 – 18. 06. 2014 Народився: с. Тельчі, Мановицький район, Волинська область

На гіллі краплі, а за вікнами туман. То плаче листопад за кимсь із наших...

Співає вітер у порожній мушлі, Про ратний подвиг і героїв Крут..

Геройство й підлу маячню «Добродії» нові змішали… Народ підступно обікрали, Не хліб дали – суху стерню.

Не можна того забути – Чули, скажені кати?? Нам Україна БУДЕ, Вам – до пекла іти.

Море, Азовське море. Бджоли сховалися в норах.

Сказка (с искрой шутки) о лучших, богатырских, человеческих качествах - благородстве, отваге, любви к жизни, о чудесах, которые мы сами творим своими поступками...

Навіщо зимний блиск штиків І тріск селекторних дзвінків?..

Дякуєм, Америко, За твою «підмогу»… Дякуєм, Європо, За «любов» твою! – Україна житиме, Бо вона – від Бога… Ще народ стражденний Житиме в раю.

З літами все беззастережніше Крізь суджень смуту самотинну Гіркота краплями без меж уже У вічність повниться єдину