Квінтесенція
Єдність і протиріччя Ідей
Кохання – Страшна
Сила.
Сила.
Жриця Небесного Храму
Ревно роками ховала,
Десь у підвалинах Серця.
Силу Кохання Жахливу!
Як спалахне – все запалить,
Жінка згорить, наче порох…
Треба цю Силу плекати,
Та вивільняти не можна.
Сану зрікається Жриця –
Вперше вона покохала,
Стримуватись не бажає…
Сила шепоче: «Не треба».
Жінка пускає на волю
Згусток шалений Кохання,
Хай запалає безумно,
Хай вибухає, мов Сонце!
І Квінтесенція тихо
Прошепотіла: «Зігрію
І не спалю вже нізащо:
Встигла тебе полюбити!»
