Cтара Таверна
Легенда
Замок Чорний,
Чорний Місяць, Чорний Рицар,
Ворон Чорний…
У Таверну Стару
Не ходять давно вже,
Майже…
Занедбана Таверна приховує
Пам’ять про Жах.
Опівночі рівно
Місяць
Запалює Очі Вікон
І Пара Прекрасна танцює
Серед порожніх столів.
Огорнуті Місячним Сяйвом
Танцюють Воїн і Дама
І у обох за плечима
Блищать мечі бойові.
На Воякові – Кіраса,
На Дамі – Вечірня Сукня .
Вони танцюють чудово,
Граціозно танцюють, натхненно.
Мелодією для танцю
Місячне Світло бринить.
Воїн під ранок, нарешті,
Дивиться – є в залі гості?
Якщо хтось прийшов,
то Воїн
Запрошує йти із собою.
Як гостя – відважна жінка,
Її запрошує Дама,
Якщо завітала пара –
Їх Воїн і Дама вітають,
З собою іти пропонують
Крізь Потаємні двері
У Місячне Срібне Сяйво…
Ніхто відмовлятись не думав,
Щезав за Дверима Казки.
А потім, легенда каже,
В Таверні Старій танцювали,
Гостей забирали у Сяйво
Недавні ще
Гості Таверни.
Десь досі стоїть Таверна,
І Місячним Танком вабить
Воїнів Міжпросторових,
Мечоносців Клинків Сріблястих.
