Киця Мура – Марічка
Авантюрне За мотивами класики
Шайка из Амура»…
Прибули до лісу
Батяри-гульвіси
І на ліс насунулась біда:
Злих пісень горлали,
Звірів грабували,
Це була шакаляча орда.
Та найбільше лихо
Йшло від шакалихи,
Бо найбільш батяриста була.
Гангстери-шакали
Дівку поважали –
Прозивалась Муркою вона.
Лісом йдуть «жигіти»,
Горло промочити,
Заглядають разом до корчми…
А підступна Мурка
За столом сиділа.
З нею ще дружинники були…
Вшилися шакали
І вердикт уклали:
«Треба конче Мурку покарать!»
Зустрічають Мурку
В темному провулку:
«Будеш зара… Мурка, звіт складать!» -
«Хоч зовуся Мура,
Зовсім я не з МУРа,
Ось і закінчилась ваша путь:
Добре діло знаю,
Вас я покараю,
Мене ще й Марічкою зовуть!»
Шакалячу шкуру
Вмить скидає Мура,
Пістолет у лапках виграва –
Бац, бац, бац –
І в «крапку»,
Кожному – в «десятку»,
І шакалів сірих вже нема!
Посприяла Мура
Лісовій Дружині –
Постріляла сірих «тіки-так!»
Добре повсипляла,
В купу позбирала
І здала босоту в зоопарк!
Сірим розбишакам –
Сіра Фортуняка,
Не підуть бандюги на проспект.
Мурочка, Марічка,
Ось, на лапку – Стрічка!
Наш
Респект!
