04.02.2017 10:50
for all
32 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Георгій Грищенко

Падає сніг

Падає сніг


Падає, падає сніг, 

Крутить його завірюха, 

Щоби заметами ліг

Вітер гуде наче муха.


Білі поля, білий шлях, 

Низка тополь лиш чорніє, 

Пішки долає цей жах, 

Той хто долати це вміє.


У побратима він був, 

Випили і пригадали

Щоби ніхто не забув

З ворогом як воювали.


Шлях цей веде до села, 

В ньому дружина чекає, 

Повно в хатині тепла, 

Також й вечеря чекає.


Темно, вже вечір настав, 

Та він замети долає, 

Шлях по тополях тримав, 

Сніг же сліди закидає.


Думав додому прийду

Вибач промовлю дружині

Буде все знов до ладу, 

Й пити не буду як нині.


Ось уже хата його, 

Входить, нікого немає, 

Може до тата свого

Знову пішла, його лає


Мовчки поспати ліг він

Снилась війна й кулемети, 

В вухах свистіло від мін, 

Снилась зима і замети.


Вранці пішов на війну, 

До побратимів рідненьких, 

Там не зустрів він весну, 

Вбито його молоденьким.


Падає, падає сніг, 

Крутить його завірюха, 

Рідний не треба поріг

Він уже янгола слуха.



м. Київ, 02.02.17.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.02.2017 10:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро вдячний за відвідини та приєині слова. 

 12.02.2017 01:23  Тетяна Чорновіл => © 

Майстерний вірш і болісний, як буття наше.
На народну думу схожий, як багато в Вас.