07.02.2017 06:55
for all
39 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Георгій Грищенко

Орли й барани

Орли завжди у самоті

Парять собі на висоті, 

Барани ж в небі жить не хочуть, 

З отарами земельку топчуть.


Орлів усякий поважа

Від чоловіка до вужа, 

І як заведено віками, 

Людей відважних звуть орлами.


А звуть баранами лиш тих, 

У кого розум раптом зник, 

Образи гіршої немає, 

Як хтось бараном обзиває.


З орлів же користі нема, 

Літають десь собі дарма, 

З баранів в нас є м`ясо й шуба, 

Тож ставимо питання руба:


- Чому буть схожим на орла

То є заслуга й похвала, 

А на барана то ганебно

І говорить про це не чемно?


Скоріш від того, що орли

Скрізь самостійними були, 

Барани ж йдуть гуртом на бойню, 

Бо хтось туди вже рушив щойно.



м. Київ, 05.05.02.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.02.2017 10:21  © ... => Тетяна Чорновіл 

Вдячний за добре слово. 

 12.02.2017 01:16  Тетяна Чорновіл => © 

Мудре зауваження, особливо про бойню! 

 09.02.2017 10:13  © ... => Серго Сокольник 

Згоден з Вами. Дякую за візит. 

 09.02.2017 00:22  Серго Сокольник => © 

Орли баранів не пасуть-
Лише їдять. І в ЦЬОМУ СУТЬ)))