14.02.2017 14:51
Без обмежень
501 views
Rating 5 | 2 users
 © Герасіка Віктор Андрійович

Війна і жінка

Війна і мир, жіноче й чоловіче, А треба – навпаки, бо не жінки розв’язують війну. Немає у війни жіночого обличчя, Війна вкрашає жінку в чорне й сивину. 

Так, не жіноча справа – воювати, На слух різнити наших і чужих. Дітей в бронежилети одягати, Ділить тіла на мертвих і живих. 

Хіба жіноча справа – буть вдовою? Дітей ховати, доглядать калік? Або чекати, жити думкою одною: Коли ж подзвонить син чи чоловік? 

А ті, жінки, що ждуть своїх з неволі, -Надію майте, вогник ще не згас. Як пережить страшне випробування долі? Молімося, і Бог почує вас. 

Війна і жінка – речі несумісні, Бо та, кого крилом ударила ударила війна, Не заспіває більше радісної пісні, В душі. Її печаль, мов чорная стіна. 

Підступний ворог, що прийшов на Україну, І хоче легко подолати нас в війні, Ганьбою вкриє і себе й свою родину, А може, просто повернеться у труні. 

То ж, матері Рязані, Пскова – піднімайтесь, І павуку скажіть своєм мільйонне «Ні!» Не за столом, на вулиці з’днайтесь, Оголосіть одну свою війну. Війну – війні. 



Нова Каховка 2016




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Герасіка Віктор Андрійович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо