Героїчний вірш

5 | 1

«Ворог вбиває...»

14.03  © Юлія Дмитренко-Деспоташвілі

Ворог вбиває, ворог руйнує, Йде проти всiх людских чеснот!Та в Украïнi не запанує!Дух мiцний м...

5 | 2

«Українському воїну,присвячується»

21.07.2021  © Олійник Володимир Іванович

Привіт, моя! Я обіцяв, що подзвоню
Тобі одній, ще вчора обіцяв,
Та сталось так, ти виб...

5 | 1

«Дороги в Сандармох...»

03.11.2020  © Алла Мейта

Дороги у Сандармох...

Чорні лінії - потяги, протяги
Між вагонів, минулого сни
На колесах стогоном, кетяги
За вікном - назавжди спомини...

Під кожух синій вечір на плечі -
Краєць дому, мідний хрестик
В руках, каменем сльози з печі -
Прощання синове... безвість.

Чорні лінії - долі, збіжжя кулі
Під голови, в лісі холод
Свідок незламности, крукове "Люлі!"
Колискова навіки героям!
03.11.2020








Чорні лінії - потяги, протяги
Між вагонів, минулого сни
На колесах стогон

«Легких хмаринок...,синочку»

08.05.2020  © Олійник Володимир Іванович

Легких хмаринок…, синочку.
Куди ж ти, куди? Куди ж ти, синочку?

Майка, джинсы, дырявые кеды...
Он от мамки ушёл в моджахеды.
Никогда он не будет стар.
Он погибнет. Аллах акбар!

5 | 3

«Я ангелом став»

12.01.2020  © Олійник Володимир Іванович

Присвячуться захиснику Донецького аеропорту
Поповичу Денису Григоровичу с.Морозівка, Бори-
шівський р-н, Київської області.

Нещодавно вийшов з друку збірник віршів
Віктора Залевського "Мені не все одно", перекладених
українською мовою . До нього увішли
чотири моїх переклади. Ось один з них.

У його подивіться очі
І розгляньте за ними душу.
Дев’ятнадцять! А він вже хоче
Воювати: «Мамо, я мушу!

Обостряется
Память,
Что не спит
Никогда,
Что саднит,
Кровоточит,
Днем и ночью,
Всегда!

Наче Ной, понад моря хвилі
Голубів я метну вперед
І в пустельнім зими засиллі
В білу даль їх почнеться злет.

5 | 1

«Поверніть їй посмішку свою»

11.12.2018  © Олійник Володимир Іванович

Схилилась в жалобі Вкраїна,

Донбас в вогні, бандит не спить,

Поглянь!В Пісках одна руїна,

Сам Бог його буде судить.

«Лист до матері»

09.12.2018  © Олійник Володимир Іванович

Я пишу листа знову тобі, мамо,

Чому мені зажди стріляють в спину,

Я згадую Майдан, усе так само,

Мені пробач, рідненька, за провину.

Чотири кроки,
Кожний крок
довжиною в рік,
Кожній рік — розпечений,
жорстокий
Холодною лавою
ще не застиг!

Із року в рік, століття і віки,
Рятуючи Вітчизну від руїни,
Свої життя герої-юнаки
Складали на вівтар
свободи України.

Сіють Зло загарбники;

У підвалах - Мученики,
Діти України — Заручники!

5 | 2

«Невже це весна, мамо»

11.12.2017  © Олійник Володимир Іванович

Я вклоняюсь тобі, мій синочку, в цю мить
Засяяло сонце в українській родині.
Ти навчив нас усіх Україну любить
Тобі поклоняємось нині.

Ще один вірш зі створюваного мною циклу справжньої української воєнної поезії

3 | 1

«Були часи…»

29.11.2017  © Маріан Токар

Були часи… Їх не вернути.
Історії ж шану віддать
Нам слід, щоб час той не забути
І лицарський дух перейнять…

Війна під псевдонімом «ато» -
«Шедевр» незрозумілої логіки.
Вояки –
Герої усі давно,
Самозречені
Рятівники – лікарі нашої тривоги.

5 | 5

«Марш пасіонаріїв»

20.08.2017  © Борис Костинський

Годі! Достатньо! Страшенно набридло
Бути у пана заляканим бидлом!
Час для повстання! Сумління - позаду!
Ворогу - кулю! Зашморг - за зраду!

Дванадцяту пробило… Де ж той сон?
Не спить Мазепа – гетьман України.
Чи виведе народ свій на Сіон*?
Чи на Голгофу* посеред руїни?

Все! Пиши- не пиши нам...
За наказом у ніч... СПРАВЖНІЙ ВОЄННИЙ ВІРШ

Війни Лава,
Розпечена, кривава,
Пульсує на Сході
Країни
І переповнена людьми...

Тече вода з під явора,
Котиться в долину
Криє хмара чорна, хвора
Неньку Україну...

І знову (ВКОТРЕ!) Україна стоїть на смертельній межі.

За цей вірш було закрито мою сторінку на російському сайті Стіхі.ру...

На сьогоднішній день в Україні тільки цих хлопців не можна запідозрити у шкурництві...

Вірш присвячений Герою України Котляру Євгену Миколайовичу
(увійшов до книги «Поетична енциклопедія. Герої Майдану» І том
Івано-Франківськ 2016 )

Чому ти, Боже, смерть цю допустив?!

Поплач зі мною разом, Україно…

Чому хітоном, Боже, не прикрив?!

Сьогодні знову втратили ми сина…

5 | 3

«Знов Роковини 2»

19.02.2017  © Панін Олександр Миколайович

Тужавіє каламутна
Чорно-червона мряка –
Це броня візуальна
Свідомість робить ніякою.