14.02.2017 00:14
© Світлана Холодна
365
з рубрики / циклу «Про любов...»
Іще два тижні до весни-
Звичайний день.
Морозний сніжний і ясний,
Сумний лишень.
До нього всі готуються
Старанно,
Немов, однісінький
для щастя даний.
Немов,
не має «до» і «після» нього,
Кохати за наказом-це убого…
Ковтають будні нас-
бажання жити,
І привід нам потрібний,
щоб любити...
Але ж ми маємо його щоранку,
Так просто, обійнявшись за сніданком,
Мовчати тишу двом відому
І розчинитися один в одному...
А ще є вечір, в затишній оселі,
В смішній піжамі із фланелі
коли домашня і проста,
Де двоє, втома і вуста…
Не варто приводів шукати,
щоб про любов свою сказати,
Бо ж надто сумно виглядає,
Коли на день ОТОЙ чекаєм,
Щоби радіти, щоб кохать.
Він не один, їх 360...
плюс п’ять!