13.10.2014 22:34
для всіх
3006
    
  5 | 5  
 © Світлана Холодна

Дякую тобі

з рубрики / циклу «Про любов...»

Дякую, за те, що ти живеш, 

хоча й не доторкнутися ніколи. 

Та любов не зна границь чи меж, 

душу гріє теплий спомин...

Як єдине слово, погляд, рух

серце враз наповнили любов`ю, 

Вже нікого я не бачила навкруг, 

зачарована весною і тобою...

А сердечко виривалося з грудей, 

і душа у вись злетіла...

зупинити б час, хвилину, день, 

та сказати все це не зуміла...

Ти живеш... а більшого й не треба, 

рідний мій, коханий чоловік. 

Лиш одне прошу у Неба, 

щоб щасливим був твій вік...

Світлана Холодна цікавиться

  • Світлана ХолоднаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.10.2014 15:43  Олена Вишневська => © 

Ось вона чиста невибаглива любов - щастя, коли кохана людина щаслива (навіть, хай і не поруч)!

 15.10.2014 11:26  Світлана Рачинська => © 

Гарні й люблячі слова...

 14.10.2014 00:11  Панін Олександр Мико... => © 

Гарний вірш, рідкісне самозречення.

 13.10.2014 22:46  Віктор Насипаний => © 

ГАРНО!