13.10.2014 22:34

для всіх

3033

5 | 5

 © Світлана Холодна

Дякую тобі

з рубрики / циклу «Про любов...»

Дякую, за те, що ти живеш, 

хоча й не доторкнутися ніколи. 

Та любов не зна границь чи меж, 

душу гріє теплий спомин...

Як єдине слово, погляд, рух

серце враз наповнили любов`ю, 

Вже нікого я не бачила навкруг, 

зачарована весною і тобою...

А сердечко виривалося з грудей, 

і душа у вись злетіла...

зупинити б час, хвилину, день, 

та сказати все це не зуміла...

Ти живеш... а більшого й не треба, 

рідний мій, коханий чоловік. 

Лиш одне прошу у Неба, 

щоб щасливим був твій вік...