Я повернусь
Голубка плаче на труні,
Душа кружля в височині.
І квилить Львів, і в стогін Хуст:
«… я повернусь, я повернусь».
Не плачте, мамцю,
люд – ріка.
Від смерті будемо втікать.
Світанок долі посміхнувсь:
«… я повернусь, я повернусь».
А щоб роса та в той приціл!
А щоб вітри з усіх кінців!
Не смійте, ворони, кричать…
… Свіча, свіча, свіча, свіча…
Синочку, чому ж не мене?
Чом саме ти серед знамен?
І стоголоссям з білих вуст:
«… я повернусь, я повернусь».
Голубку, сину, прожени,
Вставай з триклятої труни…
Та зойком Львів і криком Хуст…
«… я повернусь, я повернусь».
м. Суми, 23.02.2014
