Все це боляче. Звичайно мене також розриває злість, коли я бачу ліліпутіна самодурства суть. Невже російський народ наскільки протупів, що терпить цього самодура? Так протупів. Скільки разів ми кричали " распні ". Распні Ісуса Христа. Потім " они враги народа ". ...і кожному можновладцю ми " моем зад " замість того, щоб поставить його на служіння народу.
Вірш дуже сумний... Болючий... Ваш коментар дає набагато більше розуміння ЧОГО ТАКІ Й ПОДІБНІ РЕЧІ МОЖУТЬ ТРАПИТИСЯ. У Олеся Ульяненка є дуже важка річ - роман "Сталінка", що її досить часто прочитують як роман "соціальної клініки". У цьому творі йдеться про родину колишнього комуністичного ката, який у своєму рідному селі допомагав руйнувати церкву й особисто здіймав хрести з бань. Це дало йому "путівку" в життя і допомогло влаштуватися до карних органів. Далі - розстріли політичних в`язнів. Так от Ульяненко досить переконливо зображає величезну сталінку в Голосіїво (Київ), де кожен член родини заплатив за злочини батька і діда - така родова відповідальність.