19.02.2017 12:30
only 18+
188 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Олена Вишневська

Строфою

Ніжність манірна крадеться вервечкою рим, 

Лину строфою до тебе крізь вир нездоланний.

Де нещодавно бажання стискали кайдани, 

Терпко стікає нестримність дощами із ринв.


Легко /навшпиньках/ ступаю по лезу рядків, 

Доки тебе не відчую на відстані в подих.

Ти - моя спрага. Пірнаю в її сині води

І забуваю себе. /А богів - й поготів/.


Теплиться сонце світанками в сяйві очей, 

Літо згубило свій слід у глибинах обіймів.

Ти поцілунком зриваєш із вуст шепіт : " ...мій...". Ні, 

Досить вже слів. По шовкових полотнах плечей


Враз твої пальці пестливо спускаються вниз, 

Креслять /голодні/ на шкірі непізнані руни.

І пропікає до лона натільний малюнок

Від ланцюжка солодаво-звабливих реприз.


Я загорілась! Тобою. Для тебе. Спини!

Зорями встелиться з пристрасті зіткана постіль, 

І у зеніті чуттєвої хижої млості

Далі веди по медових стежках цілини.

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.02.2017 16:32  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, Танюш! Ти вмієш провідчувати кожне чуття у слові) 

 20.02.2017 12:20  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво! Насолоджуюся кожним словом! Буду чекати ще і ще Твоїх віршів, Оленочко)))) 

 19.02.2017 20:21  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Щиро дякую Вам, мій вірний друже! Ціную Вас, Вашу людяність, те, як Ви вмієте відчути і побачити те, що приховують слова і навіть більше....! 

 19.02.2017 15:20  Панін Олександр Мико... => © 

СЛІВ НЕ ПОТРІБНО, ДОСИТЬ ВЖЕ СЛІВ,
Господарює одна лишень пристрасть,
Падай, Запона, від занадто цікавих очей,
Далі не можна, далі стороннім -
Вже Зась!