27.02.2017 10:03
для всіх
176
    
  6 | 6  
 © Олена Вишневська

Перелітне

Перелітне

Бо ти не для мене, лютий, 

А я не твоя весна.

Сніги розбрелись дощами, 

Немов не було зими.

А ми зав’язали стежку, 

Оту, що на двох одна, 

На сотні вузлів – і тисне

Півподиху під грудьми.


Бо ми перелітні птахи

І ділимо все на нуль.

Частина життя в дорозі –

Ніяких тобі зізнань.

Та навіть коли пристанем

До різних земних півкуль, 

Не втримати нам старанно

Закованих в сни бажань.


І тягне обох на злітну, 

Де кисень – жива вода.

І дихати в такт з тобою –

П’яніти, мов від вина.

Це надто на нас не схоже:

По битому склу хода, 

Та ми за межею правил

І часу у нас катма.


То ж ми одягаєм тишу

На спраглі до слів вуста, 

Бо все, що не скажеш, раптом

Здійметься і відлетить.

Бо ти не мій, любий, лютий.

Бо ми перелітні… Та

Згадаємо правду згодом, 

Що я не весна.

Ще мить.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.03.2017 10:03  Тетяна Белімова => © 

Оленочко, з Днем письменника! Натхнення! 

 03.03.2017 02:56  Ганна Коназюк => © 

НАДЗВИЧАЙНО!!!
Оленочко, дуже чуттєво, проникливо!..
Зворушена!

 03.03.2017 01:55  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово і чуттєво!

 02.03.2017 16:58  Світлана Рачинська => © 

так співаєш почуття тільки ти, Пташечко....

 27.02.2017 12:38  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Гарно. Про тишу і весну особливо сподобалось!

 27.02.2017 11:56  Панін Олександр Мико... => © 

Зазвичай стежки заплутуються самі. Якось так у них виходить. Розплутуватись самостійно не бажають розплутати їх не виходить. Треба, мабуть, прокладати нові стежки...
Чудовий вірш.

 27.02.2017 10:15  Тетяна Белімова => © 

Оленочко, мені щоразу здається, що всі коментарі зайві... Досконала мова і зміст. Форма і вираження - у повній гармонії! Кожне слово промовляє від серця і до серця!
Чудово!