20.02.2017 17:17
© Олександра
Пошепки
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Візьму з плеча своїх малих безсонь.
Зберу цю зиму у долоні трошечки.
Моя любов до тебе, як вогонь,
Та я любитиму тебе пошепки.
Не буде слів гарячих і зітхань,
Я не скажу нічого про ці очі.
Від тебе не почую я зізнань,
Тому для чого виплакані ночі?
Не плакала, і я тепер не брешу,
Мені чогось всі сльози віднялись.
А я тебе любила, знаєш, вперше.
У мене вперше крила піднялись.
