Лютий доживав свого віку
Йому недовго лишилось: кілька днів,
Він сміявся весні, ховаючи крила,
Вороння своє біле закрив на замки.
Лютий ще сперечався з березнем,
Але той просто мовчав. Він знав,
Що лютий вже втратив силу.
Сонце пекло лютому спину,
Він рвався, згинавсь і чекав.
Чекав. І березня, і вічного сну
Для себе