Доленька
Йшло мале у чистім полі.
Таке мале, що аж до болі,
Орли вдивлялись, чи бува,
Не миш повзе на долі.
Худе, дрібне, брудне, голодне.
Окраєць хліба у руці,
Але щасливе, бо сьогодні
Хлібець той дали із печі.
Не зна воно, що десь на небі
Плететься доленька його.
Кудись іде, у мрій потребі,
Шукає ангела свого.
З якого щастя ще сьогодні,
Доки батьки кубельце в ’ють,
Голодні діти і холодні
По тих полях собі ідуть.
