Ода чоловікам
Жінка, іноді, як ясне сонце -
Може гріти, - може обпекти.
Часом дощиком легенько накрапає,
Ну а може й зливою пройти.
Наче річка - тиха і спокійна,
А буває, зносить береги,
Як туман - мінлива й непостійна.
Може стати краплею роси.
Вітерцем буває прохолодним,
А за мить - жахливий ураган,
Може бути озером спокійним,
Глянеш ближче, а вона - бурхливий океан.
Тут прогноз ніяк не допоможе
І прикмети тут не підійдуть!
Жінка - це сама природа.
А із нею війни, як відомо, не ведуть!
Жінка дивна, непостійна і мінлива,
Так було, і так буде довік!
Але вгамувати цю "стихію"
Завжди зможе спражній чоловік!
