Чоловікам
Чоловіки, ви мужчини красиві і сильні.
І весь час для нас жадані і любов нам винні.
Бо жінки все хочуть ласки, щирої любові,
Купатися, плекатися в коханні доволі.
Щоби пристрасті й кохання, ненаситної жаги,
В насолоді і любові напитися вже змогли.
Вирували щоби в серці сильні, буйні почуття,
Душа й тіло, щоб хмеліли повністю, до забуття.
Та даєте лиш мить щастя, злету і надії,
Потім йдуть розчарування й нездійсненні мрії.
До єдиної одної почуття згасають,
І вже другу ложку з медом у жінок шукають.
Все не правдоньку говорять, крутять, зволікають,
І у гречку, і у гречку повсякчас стрибають.
Цими зрадами й гулянням, і спокуси зіллям,
Завдають нам болі і туги, аж до божевілля.
Ті, що люблять – ті страждають, ті, що зраджують – гуляють,
І скорботу, біль і ревність близьким своїм посилають
Ненавидіти й любити – це є догма всі віки,
Бо так створені на світі чоловіки і жінки.
с. Нижні Станівці, Буковина, 29.09.2013
