09.03.2017 17:19
© Борис Костинський
Сон овець і кролів з рубрики / циклу «Хохол - не українець!»
Грали сурми й били барабани,
і один у захваті вищав,
що вже не повернуться султани,
і що волю наш народ дістав.
Пили, цілувались, танцювали,
всім здавалось - ось воно. Іде!
А прийшло - таке ми не чекали:
голе, босе і з лиця бліде.
І ніхто тепер вже не стрибає,
прапори ніде не майорять.
Злидень плаче й копійки прохає,
а ЦеКісти в "Мерсах" всі сидять.
Що ж робити і куди подітись?
Чи ж нам знову до паші повзти?
Кажуть чарку там дають зігрітись
й хліба у роззявлені роти.
Гонить вітер небом сірі хмари,
до дна в рясці самостійний став...
Сняться вівцям чабани й кошари.
Сниться, мов живий, кролям удав.
07.01.00р
Зі збірки: «Хохол - не українець!»
1. Сон овець і кролів / 09.03.2017
2. Яничар / 26.03.2017
3. Про слабака Степана, самому-собі не пана / 02.04.2017
4. Пристосуванцям / 07.04.2017
5. Хохлам - від щирого серця / 26.07.2017
6. Про поета Мартина, пацифіста з-попід тину / 02.09.2017
7. Про Гната, москаликам рідного брата / 15.10.2018
8. До пересічних / 20.10.2018
9. Кріпак / 26.03.2020
10. До бидлоти / 01.12.2020
11. Прощай, Украина! / 13.02.2021
Борис Костинський цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням