Прибуває весна на перон
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
І з такою сумною раптовістю
Я не хочу, щоб ти був мов сон
І лишився лише випадковістю.
Я не хочу, не хочу, не хочу..!
За фіранками сутені - зоряно,
За дверима книжок- цілий світ.
Я ж боялась сказати "привіт"!
Навіть підлі страхи не поборено.
Ну чому, ну чому, ну чому?
Прости мені, ніч, за печаль,
За сум,
Каяття,
І за жаль.
За біль,
Егоїзм,
І страхи,
За вбиті
Мрії-птахи.
Прости.
