Паразити війни
Буденне
На «філософію» хробаків
не залишається злості,
Їм про втрати, а в них
є відмовка одна…
Ледве цідять вони
через губи затовсті,
Що усі їх гріхи
легко спише війна.
Паразити завжди присмоктатись
готові,
Лиш товстішає, гладша
орава ота,
Їм не шкода чужої,
не своєї,
не шкода їм крові,
Бізнес їх на крові, «мама рідна» -
війна.
Все в пащеку свою хробачня
запихає,
Еластична пащека, наче з гуми
вона,
І крізь плямкання фраза
шепеляво лунає:
«Спише, спише усе
«секретарка-війна».
Та не пише війна
неписьменна,
лихая,
Відпочинку не знає, виє звіром
лихим,
А війни палії
все на неї скидають
І забруднюють світ
чорним гендлем своїм.
