Космічне

з рубрики / циклу «Тому що люблю»

Гоїться серце: латка за латкою.

Я вже така лишусь...

Що ж, ти - знову моя Галактика.

І я у тобі гублюсь.

Серце проводить силу Ампера.

Блискає. Грає в обман.

Ти - мій Юпітер, а я - та Венера,

В якої в душі Океан.

Білим по чорному в серці написано:

Ти вже давно мов Сон...

Дні на осінні дощі понанизані,

Зникає холодний Плутон.

Візьміть участь в обговоренні

Буремний Юпітер, кислотна Венера,
Блискавки - там і там.
Замерзлий Плутон,
Марс, пилюкою виснажений,
І лише на Землі - океан.
Надвітри - на Нептуні,надтиск - на Сатурні,
Меркурій надспека пече,
А через надхолод Урану
Крізь бурю
Гелій, змішаний з воднем, тече.
І тільки лише на Землі,
Під хмарами, в тиші і спокою,
Існує лічені дні
(якщо брати в масштабах Космосу)
Людина життям заклопотана. :)))

Справді космічне))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ