19.03.2017 02:56
										
										 © Олександра
										Захована любов
										 
																				з рубрики / циклу «Тому що люблю»
																			
У затишку захована любов, 
Вона говорить тихо й ледве дише.
В ній сплять ті сотні вічних молитов, 
Які збирають цю тривогу тиші.
На плечах - сум,  такий собі сумний, 
Тривожний,  непотрібний і незванний.
Чому цей день,  так жадібно-дурний
Не може закінчитись надто рано?
Думки збираю знову навмання, 
Ковтаю каву з битих філіжанок.
Спить на колінах миле кошеня, 
І знову ти,  весна,  дощі і ранок.