25.05.2009 00:00
-
1894
    
  6 | 6  
 © Таточка

Ода Україні

Тобі вклоняюсь, Україно! 

За квітів барви навесні, 

За кожну радісну хвилину, 

Що дарувала ти мені. 

За сонця лагідне прощання, 

За журавлів у небесах,  

За теплий вечір і світання... 

Й веселу нотку в голосах. 

Тобі вклоняюсь низько-низько. 

Як ненька, ти у нас одна. 

Ти завжди поруч, завжди близько, 

Ти - скрипка щастя голосна! 

Твій спів - це пісня птахів зранку, 

Твоя душа - як та весна,  

Що сіє квіти на світанку  

Із щедрого свого зерна. 

Безмежна ти, як ті простори,  

Що омива Дніпро-ріка, 

Як літній бриз на синім морі, 

Як ніжна мамина рука. 

Ти землю навесні вдягаєш  

В прекрасний килим запашний, 

А собі в кошика збираєш 

Кожен промінчик золотий. 

Ти доглядаєш поле влітку 

І пестиш соняшник навкруг. 

А ще цілуєш кожну квітку, 

Щоб барвами спалахнув луг. 

Ти в коси восени вплітаєш  

Тумани синього Дніпра,  

На полі урожай збираєш, 

Бажаєш кожному добра. 

А взимку запрягаєш в сани  

Трьох білих коників своїх. 

І все навкруг казковим стане,  

Коли поїдеш ти на них. 

За все спасибі, Україно! 

За кожен промінь золотий. 

Ти в серці кожної людини, 

Твій образ кожному святий! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!