02.04.2017 22:07
© Савчук Віталій Володимирович
Чорна хмара
з рубрики / циклу «ми»
Тече вода з під явора,
Котиться в долину
Криє хмара чорна, хвора
Неньку Україну.
Закрива собою сонце
Волю відбирає.
Сміх не йде на вулицю
Щастя ніц не знає.
Підступили ж вороги
Та не з того боку.
Одягали в ланцюги
Моцніє нівроку.
Забажали підкорити
Мою Батьківщину.
В діток долю відібрати
А в мужа дружину.
Затикали нам роти
Мовою чужою,
Силкували говорити
Та тільки не тою.
Що була для нас від Бога
І від батьків дана.
Тою, що нам колискові,
Шепотіла мама.
Не скорились українці
Чужинській навалі
Лиш міцнішими від криці
Ми що раз ставали.
Ворогам давали відсіч
Друзям допомогу.
Ми свободі йшли на зустріч
Дякувати Богу.
І нехай затямлять врешті
Вороги криваві
Не злякаємось ми смерті
Не згордимось славі.
Не бажаємо війни
І людей гнобити.
Сіять хочемо лани
І дітей родити.
Хочем жити і радіть
Вчора, завтра й нині
Хочем плакати і любить
В вільній Україні.
