ГЕОМЕТРІЯ ЖИТТЯ
Математична депресія
Незмінно-велична тривимірність світу
Забита площинами, Слава Евкліду!
Поділені площі життя на квадрати:
У цьому – любити, аж в тому – вмирати…
Минають квадрати дитинства байдуже,
Кохання щасливе, а може не дуже.
Ген-ген, як нездійснених мрій противага,
Кар‘єрний квадрат, сивина та повага.
В майбутнє, абсцисою вказане владно,
Життя прямокутне йде добропорядно.
Моє ж, шалапутне, замкнулось у коло,
Яке там майбутнє у руху навколо!
Дороги петлею в початок ввіткнулись,
Слова в ахінею в рядках обернулись,
Я рвусь з того плину на кожнім виточку,
А коло невпинно стискається в точку…