06.04.2017 09:19
for all
141 views
rating 5 | 5 users
 © Олена Вишневська

Повсюди твої знамена

Повсюди твої знамена

втікала, втікала… від тебе ніяк не втекти:

розвіював вітер повсюди твої знамена.

здавалося, що невгамовна любов мине. на

розі за спробою втечі чекав мене ти.


зійшов мені сонцем, як сходять в житті тільки раз.

ця магія світла акордом струнких мелодій

розквітла на серці. і хто ти: чи друг, чи злодій

мені не важливо, допоки під шкірою – джаз.


допоки з годинника в вічність не вибіжить час

піщаним струмком на спустошене тло пустелі, 

допоки в мені ти пробуджуєш акварелі, 

святим оберегом нам стане відвертість причасть.


і навіть, коли всі шляхи повернуться навспак, 

розгубиться день у нав’язливих путах ночі, 

ти будь мені сонцем. не бути – невже не злочин?

світи мені, любий! і я тобі стану відтак…


Олена Вишневська цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.04.2017 13:18  Тадм => © 

Оленочко, твої рядочки завжди чіпляють! Рада, що ти їх публікуєш! 

 06.04.2017 12:35  Віталій Перетятько => © 

"не бути – невже не злочин?"
Злочин.