06.04.2017 09:19
Без обмежень
139 views
Rating 5 | 5 users
 © Олена Вишневська

Повсюди твої знамена

втікала, втікала… від тебе ніяк не втекти:

розвіював вітер повсюди твої знамена.

здавалося, що невгамовна любов мине. на

розі за спробою втечі чекав мене ти.


зійшов мені сонцем, як сходять в житті тільки раз.

ця магія світла акордом струнких мелодій

розквітла на серці. і хто ти: чи друг, чи злодій

мені не важливо, допоки під шкірою – джаз.


допоки з годинника в вічність не вибіжить час

піщаним струмком на спустошене тло пустелі, 

допоки в мені ти пробуджуєш акварелі, 

святим оберегом нам стане відвертість причасть.


і навіть, коли всі шляхи повернуться навспак, 

розгубиться день у нав’язливих путах ночі, 

ти будь мені сонцем. не бути – невже не злочин?

світи мені, любий! і я тобі стану відтак…




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.04.2017 13:18  Тадм => © 

Оленочко, твої рядочки завжди чіпляють! Рада, що ти їх публікуєш! 

 06.04.2017 12:35  Віталій Перетятько => © 

"не бути – невже не злочин?"
Злочин. 

Публікації автора Олена Вишневська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо