Під шум дощу танцюєм танго ми
Під шум дощу танцюєм танго ми,
Закутані в вуаль своїх обіймів…
Нема нікого, є лиш я і ти,
І світ чуттєвості чарівний.
Є я і ти… і наше танго…дощ…
Яке ж це щастя… а чи, може, чудо?
І ти ніколи більше не підеш,
А я тебе завжди кохати буду.
Танцюємо під музику дощу…
Сплелись серця, і подихи, і руки…
«Ми не розлучимось ніколи», - шепочу,
Бо дуже довгою була розлука.
Є я і ти, і наше танго… дощ…
Як я давно ось так не танцювала.
І нам облуду більше не пророч…
Закінчим і продовжим, що почали.
Це мій переклад вірша Наталії Кіслощук
Под шум дождя танцуем танго мы,
Закутавшись в вуаль своих объятий…
Нет никого, есть только я и ты
И мир наполнен чудных восприятий…
Есть я и ты… и наше танго…дождь…
Какое счастье это… или чудо?
Ты никогда уж больше не уйдешь,
А я любить тебя безмерно буду.
Танцуем мы под музыку дождя…
Сплелись сердца, дыхание и руки…
Мы не расстанемся с тобою никогда,
Ведь очень долго были мы в разлуке…
Есть я и ты и наше танго…дождь…
Как я давно вот так не танцевала…
Пусть скажут - поздно, все неправда, ложь…
Закончим танец и начнем сначала.
.gif "{#}")
Красиво!