Складна гра
Коментар на вірш О. Вишневської «У межах простої гри»
Самотність у натовпі серед кривих ілюзій.
Бо в грі цій, насправді, між тисяч людських осель
Ні дому немає, ні правди, ні вірних друзів…
О. Вишневська
На сірому фоні
Простих ігор не буває,
Лише – надскладні.
Переможені грають
У псевдопереможців.
*
Поміж римами
Бути –
Дарунок долі
(Дуже рідкісний).
Завжди грай з римами,
Це – єдина чесна гра.
*
Важко зірвати
«Маску», що недозріла,
Дозріє – впаде.
Під нею виявиться
Нова молода «масочка».
*
Шукати сенс, це
Така – «марнота марнот».
Все безсенсово:
Шукати – безсенсово,
Знайти – безсенсово
Теж.
*
Втікати треба
Саме у чужі вокзали.
Байдуже від кого.
Вокзали – це шляхи
У різні виміри буття.
*
Опіки «рідних»
Імен
Лікуються
Заміною «рідні» на «френдлі»
(ДРУЖНІ).
«Рідні» імена печуть,
Отже, вони не «рідні»
Зовсім.
*
Ідеали схожі
На живопис маслом:
Здалеку – шедеври,
Зблизька – суцільний хаос.
Милуйся ідеалом
З оптимальної відстані.
*
Рватись із сітей
Не варто, треба рвати їх!
«Дахи» не зносить
Лише у «безбашенных»
*
Криві ілюзії,
Прямі ілюзії,
Вони –
Ілюзії все одно.
Тішся ілюзіями,
Але не довіряй!
*
Самотність не біда:
Натовп самотній постійно.
Твій дім лише там,
Де ти зупинився.
Якщо правди нема –
То вона пішла шукати
Саму себе.
Надаремно.
*
Вірні друзі Є!
Але вони – надзвичайно,
Супер-Єксклузивні!
