Самогубство

з рубрики / циклу «Про любов...»

Розчинитись... забутись...

Зникнути…

Не знати хто ми і де.

Шалений всесвіт вимкнути-

час нехай повз іде.

Згубитись... напитись...

вижити!

Між нас лиш серцебиття…

і дихати, дихати,

дихати!

Наповнюючись життям.

Пестити, вабити, втратити,

Знов віднайти себе .

І падати, падати,

падати...

Прірва... і до небес…

Ввібрати, зануритись, марити-

Жага, щоби аж до болю…

Потребою, звабою стати,

наповнювати собою.

Багаттям... полум’ям... жаром...

Мурахи під шкіру- ознобом.

У цім самогубстві, певнім-

відродитись один в одному...

Візьміть участь в обговоренні

21.04.2017 00:46 Світлана => ©

Так чуттєво, пристрасно! Супер!

19.04.2017 22:39 © ... => Пендюра Едуард

а, ну тоді все логічно))) а то аж розгубилася...

18.04.2017 08:22 Тетяна Белімова => ©

Назва трішки замуляла, але потім з`ясувалося що й до чого)))

17.04.2017 17:25 © ... => Пендюра Едуард

Нє, мені цікаве було Ваше бачення)))

16.04.2017 21:20 © ... => Пендюра Едуард

Караул! Два великих, бородатих жуки, що живуть разом в дуплі.... моя психіка може не справитися із завданням. Або Ваша не витримати. Не страшно за результат?))))

16.04.2017 12:42 Олена Коленченко => ©