01.05.2017 15:30
© Олександра
Закохуюсь
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Я закохуюсь в голос, у очі і сміх,
Навіть дощ цей скоріше не сум, а покров.
І чому ми не можем любить за любов?
Так було б значно легше, напевно, для всіх.
Це як перша краплина, як запах ромашок,
Як сон.
Хіба можна забути, втекти від думок?
Пам`ятаю тебе кожну мить й кожен крок.
Я закохуюсь так, як осінній листок у вогонь.
Полонили дощі цю весну і самотню, й сумну.
Щось не так, все інакше для мене, нове і чуже.
Я хотіла сьогодні твій погляд для себе лише.
Я закохуюсь знову, щодня.
Я не знаю чому.