І знову вітер розганяє куряву
І знову вітер розганяє куряву,
Дощі біжать, спізнившись на перон.
Цей день зайнявся пиловою бурею
І тихо плакав крізь тривожний сон.
Весна втекла на потяг - теж спізнилася,
Закохана ховалась від вітрів.
А тепле сонце блиснуло й спинилося,
Втомившись знов від вічності світів.
Цей день палав забутими примарами,
Весна гойдала дні, мов піаніст.
А вітер знову володіє хмарами,
Дощі нуртують на бруківках міст.