11.05.2017 17:23
для всіх
57
    
  3 | 3  
 © Олександра

Тривога б`ється в грудях

Тривога б`ється в грудях

Тривога б`ється в грудях і шепоче, 

Холодне сонце знов лягає спати

Весняний вітер в сні собі вуркоче...

Не сплять лише замріяні Карпати.


Вони стоять: і горді, і могутні.

Вітри спиняють. Дощ несуть униз.

І сиплять краплі, втомлені і ртутні.

А десь під дубом засинає лис.


Карпати мокрі, зморені і вбиті.

Їм шепче час свої нові шляхи.

І їхні мрії, спогадом не вбиті

Летять мені у вікна, мов птахи.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.05.2017 12:22  Ганна Коназюк => © 

Чудовий вірш і за змістом і за формою!!!
Як на мене, бездоганно!!! ;-) ))

 12.05.2017 01:52  Серго Сокольник => © 

Гарно там, але ж сиро і холодно)))