Душа

з рубрики / циклу «ми»

За вікнами дихає тиша

Ледь чутно із придихом диха.

Душа на прогулянку вийшла

Шукати споріднену стиха.

Заглянула потайки в небо,

А потім у морі шукала.

Спитала при зустрічі в тебе

Рідненьку бува, не сховала?

Ти лиш таємничо всміхнулась

До низу потупивши очі

Покинула, не озирнулась,

Непевні ці душі дівочі.

Душа моя ще політала

Шукаючи свого прихистку.

Знесилена стихла і впала,

Самітність наділа, як хустку.

І кожного вечора знову

Коли небо зсіяють зорі

Душа моя дивиться вгору

Чекає щасливої долі.

Візьміть участь в обговоренні

Якщо чекає, то обов`язково відбудеться зустріч!!! Головне не втрачати надію....Вірш класний!

Нагадалося, як герой в одній казці питав у Місяця, у Сонечка і у Вітру де його кохана. Йому, до речі, пощастило довідатися)) Тож, за аналогією до цієї історії, можна припустити, що всі подібні ситуації завершуються добре, тобто гепі-ендом))))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ