Сільська серенада
з Шиллера
Чуєш? Виглянь у вікно!
Тут і дощ і морок.
Я стою давним-давно,
псом завию скоро.
Мерзну під вікном твоїм!
Барабанить в небі грім,
а мені б у хату…
Мокрі куртка й капелюх,
скоро випущу я дух
через сирість кляту.
Вліз в калюжу, як в лайно.
Чуєш? Виглянь у вікно!
Чорт! Ну виглянь у вікно!
Холод зводить скули.
Місяць зник і як на зло,
ще й ліхтар задуло.
Чуєш? Як не до ладу
ще в канаву я впаду,
то мені не жити.
Мов чорнило біс розлив,
певно, він тебе навчив
так мені чинити!
Ти і злива – заодно.
Дівко, виглянь у вікно!
Глянь, дурепо, у вікно!
Ах, мене не жалко?
Я благав, та все одно
знадобиться палка.
Ти вважаєш я дурний,
коли в дощ цей проливний
не зважав на втому –
зневажався знов і знов?
Тричі проклята любов
винувата в цьому!
Вже терпіння бачу дно.
Стерво! Виглянь у вікно!
Дочекаюся чи ні?
Щось тече по шиї…
Це ця відьма по мені
вилила помиї!
Скільки сил своїх поклав,
холод, зливу, все долав,
заради чортиці.
Довго цю ганьбу терпів,
тож закінчую я спів,
сатана в спідниці!
От зв’язався на біду!
Баста! Я додому йду!
16.05.2017р.
.gif "{#}")
