11.05.2017 11:25
для всіх
292
    
  2 | 2  
 © Анатолій Костенюк

Два вірша Гете

Два вірша Гете

з Гете

Вечірня пісня мисливця.


Блукаю з крісом я в полях

та світлий образ твій

з’являється в моїх очах, 

у пам’яті моїй.


А ти, чи бачиш ти, скажи, 

хоч тінь мою на мить, 

коли прохожу по межі, 

куди струмок біжить?


Хоч тінь того, хто зник з очей

і щастя втратив слід, 

надіючись, що утече

на захід чи на схід?


Лікує душу образ твій, 

шле спокій почуттям, 

так місяць в тишині нічній

дарує сон очам.




Нова любов – нове життя.



Серце, серце, як це сталось, 

громом вражений стою, 

що тебе так стурбувало?

Я тебе не впізнаю.

Все пройшло, чим ти палало

що любило і бажало, 

не збагну я до ладу –

як потрапило в біду?


Переможене, безсиле, 

на позбавлення не жди, 

у красивих, юних, милих

путах ти вже назавжди.

І чи ще можлива зрада?

Де живе нова принада?

Все даремно, все забудь:

всі шляхи в полон ведуть.


Ах рятуйте, я у сітці –

від кокетки, сам не свій, 

на тонкій чарівній нитці

я танцюю ледь живий.

Жити в клітці у чаклунки, 

чи під каблучком пустунки –

як таку ганьбу знести?

Ах, пусти, любов, пусти!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.05.2017 14:20  Надія Крайнюк => Костенюк 

Гарно як! Чудовий переклад! Дякую!

 12.05.2017 16:19  Панін Олександр Миколайович... => Костенюк 

Гарно зроблений переклад, гарно передано образи. відчувається ритміка оригіналу.

 12.05.2017 01:57  Серго Сокольник => Костенюк 

О, респект)