23.05.2017 14:28
© Олександра
Безкрила пташко
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Моя безкрила пташко, - а як тебе назвати? -
Тобі, мабуть, неважко у втомлених світах.
Але мені чи легко тебе у снах чекати?
Хіба ж я не безкрилий, як ти, забутий птах?
Стіна довіри збита, і гордість заховалась,
А в мене досі часу на музу все нема.
Я знов вдихнула кисню - і знову задихалась.
А в нас з тобою, схоже, живе чужа зима.
Загубленої ночі не варто вже шукати,
В обпаленого світу завжди є ковш біди,
Моя безкрила пташко, - чи як тебе назвати -
Чи я змогла б злетіли, коли з`явився ти?
Хіба коли я врешті сміятися навчуся.
Коли ж для крил я буду не надто ще мала?
Та й звідки мені знати? Я падати боюся.
Хоч долю не продала, та серце віддала.