07.06.2017 22:17

для всіх

90

- | -

 © Савчук Віталій Володимирович

Не спинюсь

з рубрики / циклу «ми»

Старий трамвай впустив на землю голос-дзвін.

Сіпнувся й навтьоки від бруду і зупинки.

Стою серед людей, забувши часу плин

Втрачаю знов і знов невидимі хвилинки.

Вже десь давно пішла духм`яная весна.

І літній вечір лиже мені нестерпно спину.

Та вперто я чекав, на зустріч у вікна

А ти десь серед ночі сколихуєш дитину.

І болем так гнобить не справдження надій.

Та спати не дають не зустрічі й мовчання.

Але я не спинюсь, не кину своїх мрій

І врешті я як всі залежний від кохання.