Просто за те, що ти є
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Я себе за помилку більше не буду корити.
Може, літо пробачить. А я почекаю ще раз.
А чи варто мені? Чи здатна тебе полюбити?
Без ілюзій, брехні, без смутку й пекучих образ?
А ти - там, у думках, у холодних ілюзіях правди,
І хай зовсім не близько, та - недалеко живеш.
Що без всіх ідеалів, ти просто живий. І ти - справжній.
І що думка про тебе більше не матиме меж.
Вітер б`ється у вікна, пахне змореним житом.
Тепле літо співає тихо про щось своє.
А знову сильно хотіла тебе любити,
Я не знаю... Може, просто за те, що ти є.
