Визріло...
* * *
Визріло, єство все полонило,
У клітинку кожну увійшло.
Пригорнуся я до тебе, мила,
Й туги в серці ніби й не було.
Закружляєм у п’янкім цілунку,
І в цілому світі – я і ти.
Не боюся я гіркого трунку,
Хочу глибше в тебе увійти.
Ми тепер не просто одне ціле, -
Лл’ється кров у лоно не дарма:
У шаленстві зародилось тіло, -
І блаженства більшого нема!