Пародія

на вірш "Рідне"

Перша версія вірша "Рідне":

Як рідну мову не любити.

широкий степ і любу мати?!

Як не співати ніжну пісню

отому сонце - немовляті?!

Як сіяти і жати ту пшеницю?!

Як спекти отой хлібець і паляницю?!

Тож люби свою, ти, Україну.

адже вона така єдина!

А ось і пародія "Про оті"

Як тую мову не любити?

Як не любить оті пісні,

Оті поля, той степ, те жито,

Де тії пташки голосні?

Як ту пшеницю сіять, жати,

Пекти той хліб, ті пампушки?

На став тих гусок виганяти,

що пір’я з них на подушки?

Мені аж страшно ,як згадаю

Отой... отих... усе оте,

Що бігає, дзвенить, співає,

Стоїть на місці та росте.

Воно зі мною, зовсім поруч

Оте... ну... як його назвеш?

Воно праворуч і ліворуч

Воно - до обрію, без меж.

І в кожному рядку я бачу

Оте, отого, і отих...

Їм тісно. Я сміюсь та плачу

Як задивляюся на них.

Бердичів, 10.01.2009