Тягнусь за болем

з рубрики / циклу «Тому що люблю»

Часто тягнусь за болем і часто сахаюся відстані,

Мій кораблик багряний сьогодні нарешті відчалив.

Я дружу з білим морем. Не шукаю загублені істини,

Я частіше лиш хочу холодного чорного чаю.

Мабуть, дивний цей світ. Я гублюся у тому, що знаю,

Не шукаю дороги лиш там, де раніше була.

І як страшно не було б дійти до останнього краю,

Замість вогнища прямо - сипле тепла зола.

Часто тягнусь за болем й збагнути постійно не можу:

Де те щастя, де правда, де власна любов?

І я думаю так не один день, а, справді, вже кожен.

Вже від запалу чистого в серці нутрує вся кров.