Гальма від болю
хочу писати і...
знову гальмуюся болем.
дивні рядки розбираю, як пазли без рук.
тут,
де щось гупає в скронях,
згубилася воля.
я вже нічого не бачу.
я чую лиш гук.
руки трясуться.
мозок пробитий до дірки.
/хоч би хоч щось написати в цім вирі думок.../
серце зітхає.
серце хотіло до зірки.
я ж-бо йому нав`язала
цих
зайвих
морок.
біль зупиняє.
/муза вхопилась за скроні/
очі закриті у втомі.
немає ідей.
тільки та пташка,
тихенько,
неначе спросоння,
знов заколисує втому мою
від людей.
